* ГОЛОВНА
   * ЖИТЛО В СЛАВСЬКУ
   * ВIДПОЧИНОК
   * СЕРВIС
   * КАРТА СЛАВСЬКА
     І ПРИЛЕГЛИХ
     ТЕРИТОРІЙ

   * ФОТОАЛЬБОМ

* КУПІВЛЯ І ПРОДАЖ ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ


   * ЦIКАВО ПРО
     КАРПАТИ

   * IСТОРIЯ СЛАВСЬКА
   * КУЛЬТУРА
     СЬОГОДЕННЯ

   * ЦIКАВI ЛЮДИ

   * КОНТАКТИ
   * ПРО НАС


Читання - це подорож тих, хто не може вiдправитись поїздом
Чарівний край у центрі Європи

Природа буде захищена від небезпеки лише у тому випадку,
коли людина хоч трохи полюбить її просто за те,
що природа прекрасна, а ще тому, що людина не може жити без краси,
бо природа — невід'ємна частка людськоi душі.

Ж. Дорст

Українські Карпати... Вже сама назва викликає приємні відчуття, нагадує чарівну співанку-коломийку про цей унікальний і величний край, який асоціюється з дивною, давньою-прадавньою казкою, і тоді виринає в серці колись почута гуцульська мелодія про оброслі смерековими ясновидами високі гори, а голос трембіти кличе відвідати цю благодатну, незбагненну і чарівну землю.

Карпатська гірська система розташована в центрі Європи і належить до північної гілки Альпійського складчастого поясу. Дуга Карпатських гір загальною протяжністю 1500 кілометрів перетинає територію Румунії, України, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини і сягає аж Сербії та Чорногорії. Уній виділяють три основні частини — Західні, Східні та Південні Карпати. Найвища вершина Карпат — гора Герлаховскі Штіт (2655 м) — знаходиться у Татрах на території Словаччини.

Українські Карпати — це північно-західна частина Східних Карпат. Їх довжина сягає 280 км, ширина коливається від 50 до 100 км, а загальна площа разом з передгір'ями — Прикарпаттям та Закарпаттям — складає 3 700 квадратних кілометрів. У порівнянні з Карпатами, які знаходяться в сусідніх країнах, Українські — значно нижчі. Вони не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Але тут знаходиться найвища вершина України — гора Говерла, яка сягає висоти 2061 м і розташована на Чорногірському хребті.

Зима в Карпатах

Славсько Карпати зима

Славське Карпати зима

Карпати зима

Карпатська гірська система є унікальною скарбницею не тільки європейського, але й світового значення. Карпати поряд з Альпами і Балканами характеризуються найбільшою біологічною різноманітністю, потужним природно-ресурсним потенціалом, високим рівнем збереженості дикої природи та самобутнім культурним спадком.

Від горбистих мозаїчних ландшафтів передгір’я із квітучими садами та виноградниками до субальпійських та становлять неймовірну цінність та служать притулком для великої кількості рослин та тварин. Популяції невловимої рисі, вовка та ведмедя не мають рівних у Європі. Величезна кількість рослин і тварин, більш ніж; 40 видів чагарників та дерев складають основу цих екосистем. Третину Карпатського регіону займають напівприродні території, включаючи пасовища та високогірні луки — полонини, які, завдяки традиційним гірським способам ведення сільського господарства, мають одне з найвищих у світі видове різноманіття (до 75 видів на один квадратний метр) і служать місцем проживання великої кількості ендемічних та реліктових видів. Східнокарпатський бузок, пенінська хризантема, рівнинна популяція нарциса вузьколистого належать до небагатьох видів та угруповань, що зустрічаються в Карпатському регіоні.


Весна в Карпатах

Славське Карпати весна

Славсько Карпати весна

Карпати весна

Величезне значення для природи та населення Європи має густа мережа річок, потоків і льодовикових озер. Карпати — значне джерело прісних вод та чистого повітря, потужний кліматоутворюючий та водорегулюючий фактор на континенті. Це справді "зелене серце" Європи.

Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують спосіб їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також: мають величезну цінність для природи.

Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують спосіб їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також: мають величезну цінність для природи.

Українська частина Карпат складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад півтора тисячі об'єктів природно-заповідного фонду, площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 457 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 151 тис. га (11,7 відсотка), серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національний природний парк "Синевир", Регіональний ландшафтний парк "Зачарований край", 18 заказників загальнодержавного значення, 25 заказників місцевого значення, 9 пам'яток природи загальнодержавного значення, 365 пам’яток місцевого значення.


Літо в Карпатах

Славсько Карпати літо

Славське Карпати літо

Карпати літо

Відрадним є той факт, що найбільшу питому вагу у складі об'єктів природно-заповідного фонду займають великі за площею поліфункціональні природоохоронні території — біосферний заповідник та національні природні парки, які покликані відігравати не тільки важливе природоохоронне, екологічне, але й не менш вагоме соціально-економічне значення. Відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України " структура територій цих об'єктів побудована таким чином, що дозволяє зберегти унікальні природні цінності та забезпечити традиційне господарювання місцевого населення, розвивати інфраструктуру туризму і рекреації. Це дуже важливо, адже гора Говерла, праліси в околицях сіл Уголька і Широкий Луг, географічний центр Європи, Долина нарцисів, гора Близниці, озера Синевир і Бребенсскул та багато інших пам’яток природи Закарпаття не тільки входять до складу природно-заповідного фонду, але й служать своєрідним стимулом для розвитку туризму в Україні.

Оберігаючи ці та інші святині, адміністрації природоохоронних територій роблять чимало, щоб дати можливість помилуватись цими об'єктами багаточисельним відвідувачам. Для цього існує система екологічних маршрутів, інформаційних центрів та науково-пізнавальних стежок.

Осінь в Карпатах

Славсько Карпати осінь

Славське Карпати осінь

Карпати осінь



Природоохоронні території Українських Карпат служать науковими природними лабораторіями, виступають як модельні об'єкти для сталого розвитку. У своєму складі вони мають заповідні зони, що надійно охороняються для збереження біологічної різноманітності та моніторингу мінімально порушених екосистем, проведення нешкідливих досліджень та іншої діяльності, яка мало впливає на природні екосистеми (наприклад, екологічна освіта). У кожному масиві визначені буферні зони, які прилягають до абсолютно заповідних ділянок і використовуються, як правило, для рекреації, екотуризму, екологічної освіти та з метою прикладних та фундаментальних досліджень.

У біосферному заповіднику та національних природних парках Українських Карпат, в тому числі на Закарпатті, великими є зони антропогенних ландшафтів та рекреації, в яких здійснюється традиційне господарювання, тобто ведеться сільське і лісове господарство, розміщені поселення людей, розвивається туристична інфраструктура. Саме тут відпрацьовується модель регульованого природокористування, а місцеві громади можуть брати участь в управлінні та довгостроковому використанні ресурсів цих територій. Такі моделі природокористування повною мірою відповідають міжнародним стандартам, є достатньо гнучкими і дають можливість приймати творчі рішення в різних ситуаціях.

Таким чином, природоохоронні території служать полігонами для примирення людини з природою, забезпечують знаннями про помилки у стосунках з природою в минулому, допомагають відпрацювати методу сталого використання природних ресурсів у майбутньому. Зачаровані Карпати запрошують до захоплюючої подорожі цими чарівними закутинами у центрі Європи, дають можливість глибше пізнати карпатські заповідні місця, торкнутися серцем краси високих гір, зелених полонин, стрімких смерек і дзвінких потоків, побувати серед працьовитих, старанних, талановитих людей, які тут живуть і бережуть неповторну природу та самобутню культуру рідної землі.

Ф.Д. Гамор,
доктор біологічних наук, професор,
академік Української екологічної академії наук,
В.І. Комендар,
доктор біологічних наук, професор,
академік Академії наук вищої школи України

СЛАВСЬКО очима художника ЯР СЛАВА