Художник ЯРОСЛАВ ЦІКО.

Родом зі Славська

Хоч не на кожній карті позначено наше селище Славське — перлину туризму у вічнозелених Карпатах, проте його знають далеко за межами Львівщини і країни. Ідуть сюди люди звідусіль, щоб подихати чистим повітрям, помилуватися чудовими полонинами та плаями, срібним мереживом дзвінкоголосих струмків і потоків. Але, навіть тим, хто ніколи не бував у Славську, принаду його чудотворної природи відкриває художник Ярослав Ціко. І хоч давно не мешкає в рідних місцях, але тут він виріс, бігав босоніж по росі, з насолодою бродив гірськими стежками і дорогами... Неперевершену красу краю ввібрав і серцем, і душею з юних літ. Любив спостерігати за роботою професійних художників, які часто приїжджали до Славська і створювали тут свої картини.

Велику роль у становленні художника відіграло його спілкування з творами народного мистецтва, з самим процесом виготовлення потрібних і корисних речей. Особливо любив спостерігати, коли вишивала його мама. Від неї і сам навчився цьому художньому ремеслу. Залюбки спілкувався із ХУДОЖНИКОМ МИХАЙЛОМ ГРЕЧИНИМ. Приходячи до його майстерні, уважно вдивлявся в казкові мережива різьблених речей, над якими чаклував художник. Захоплювався його творами з живопису — пейзажами, жанровими сценами, що відображали життя верховинців на полотнах.

У Славську кажуть, що п. Ярослав художник від Бога.. Його очі з раннього дитинства чутливі до краси. А руки не можуть, щоб не малювати .

Зимові Карпати

Початок зими в Славську

Славсько взимку

Захід сонця в Карпатах

Ось так було колись: етюдник через плече, фарби і пензель з собою — і в дорогу. Так є й тепер, коли став відомим художником-портретистом, художником-пейзажистом, художником-абстракціоністом. Над усе любить подорожувати. Дуже часто, як розповідає художник, на сюжети своїх картин він натрапляє під час мандрів у природу. З багатьох його полотен дихає ранкова прохолода, що напливає від рідної річки Славки разом з туманом і віє теплом, освітлених вранішнім сонцем смерек, ялиць, буків...

У митця сотні робіт. У багатьох з них «маленька історія рідного краю», життєпис його славних земляків.

Ярослав Ціко — художник молодий. В цьому році святкує свій життєвий ювілей — сорокаріччя. За такий короткий час життя доля виявилася для нього щедрою на мистецький врожай. Великою радістю для земляків і всіх прихильників художника були і є його виставки картин у Снятині, Івано-Франківську, Львові, Чернівцях, Коломиї, в Українському культурному центрі, Всеросійському товаристві та Болгарському Центрі культури (Москва, Росія), в центральному Будинку художника Росії, Московському Будинку націй. Брав також участь у Міжнародній художній виставці " Слов'янське братство". Наш земляк — член Міжнародного художнього фонду, входить до співдружності художників "Соло" м. Москва, член Спілки українців діаспори м. Москва. Його полотна зберігаються у приватних колекціях шанувальників малярства в Україні, Японії, США, Німеччині, Китаї, Польщі та інших країнах світу.

До речі, п. Ярослав — шанувальник музики Баха, Бетховина, Шопена. Залюбки працює під улюблені мелодії Равеля, Дебюсі, Еріка Клентона. Закоханий в українську народну пісню.

Вид на Славсько

Славсько

Літо в Карпатах

Карпати. Осінь

У райцентрі, та і в населених пунктах району нема виставочних залів. Але майже скрізь є просторі фойє, де можна організувати виставки художника — земляка, де і старші, і юні зможуть полюбуватися картинами, від яких віє своїм рідним, близьким і дорогим.

Багато років між горами, через Славсько, плине прозоросрібна річка Славка. І пливуть хмаринки над замріяним Тростяном. І якщо хтось хоче побачити цей чудовий край з його неповторними краєвидами і не може сюди приїхати, погляньте тільки на картини, які створює художник Ярослав Ціко і ви відчуєте всю принадність Карпат... В його картинах — багатство душі, світло, сонце, зелень гір і синь неба. Неповторно і прекрасно.

Світлана ФЕДЕВИЧ.
«Славські вісті» жовтень 2004 року

Тростян

Карпати. Пізня осінь

Туман у підніжжя Тростяну

Дорога на Тростян